Ехо війни і пам'ять серця

                          Все далі і далі відходить від нас та далека війна, яка принесла стільки нещастя на українську землю, насіяла розпачу та біди, змінила історію народів. Що ж  для нас українців значить день -22червня. Для кожної родини це не простий день . Посивіли голови  дітей ,яких вона  осиротила, виплакали  вдови вже всі  сльози  за коханими ,що  забрав  навіки той страшний день . Для  молодого покоління  -  привід осмислити  сьогодення . Але , однозначно

22червня – це День скорботи  і вшанування  пам’яті  жертв  війни.  «Ехо війни і пам'ять серця » під такою назвою пройшов  День скорботи в Побузькій  міській бібліотеці для дітей.  Читачі  різного віку ,приходячи до бібліотеки  мали змогу запалити свічку пам’яті  за полеглими,розповісти ,хто з родини віддав життя за рідний край . Ліна  Михайлівна  - людина, творча, щедра на добро і таланти,постійний  читач бібліотек селища – розповіла,як  її мати чекала  все  життя свого  чоловіка…Не дочекалася ,сама  виростила дітей. Навчила жити  по правді. І так ,протягом дня  кожний  відвідувач бібліотеки,  доповнював розповідь  Ліни  Михайлівни  своїми  спогадами про 22 червня 1941 року в їх родинах.