7.09.2018р. Мовна гра:"СКОРОМОВКИ. СПОТИКАННЯ."

                                    Пізнання краси слова - перший і найважливіший крок у світі прекрасного.
                                                                                                        В. Сухомлинський.

                 Наша Україна багата і різноманітна на фольклор. Нас зачаровують народні казки, ми дивуємося  загадками,  прислів'ями, милуємося українськими  народними  піснями.
                 Та  своєрідним  фолькрольним  жанром  є  скоромовки, які  широко  використовують  у  педагогічній  практиці.  Їх  цінність  полягає  не  в  смисловому  навантаженні  чи  оригінальних  засобів  художнього  вираження,  а  в  такому  підборі  і  розстановці  слів,  вимова  яких  вимагає  певних  зусиль  і  сприяє  виробленню  дикції,  правильної  артикуляції, що  підвищує  культуру  усної  мови.
                В  дитячому  вихованні   скоромовкам  належить  важлива роль,  оскільки  вони  прищеплюють  увагу  й  повагу  до  кожного  вимовленного  звуку,  слова,  до  якості  і  чистоти  мовлення.
               Письменники,  що  пишуть  для  дітей,  розвивають  традиції,  складання  скоромовок,  поглиблюючи  їхній  зміст  і  надаючи  їм  форми  невеличких  закінчених  віршованих  творів.  Ці  віршики  скоромовки  легко  засвоюються  дітьми  і  пошируючись  усним  способом  найчастіше  втрачають  автора  поповнюючи  собою  скарбницю  дитячого  фольклору.
               Бібліотекар  Величко  Поліна  Вікторівна  разом з  3-В класом: вчителем Черійчук  Тетяною  Леонідівною  та  вихователем  Бомбою  Тетяною  Вячеславівною,  провели  мовну  гру:  "Скоромовки. Спотикання". Розповіли  учням  про  можливість  читати  та  вивчати  на  пам'ять  скоромовки. Навчили  здогадуватися  при  швидкому  читанні  у зміст  скоромовки, заохотили  з  увагою  читати. Діти  охоче  по-черзі  читали  скоромовки.
              Рідна  мова - це  невід'ємна  частина  рідного  краю. Наша  мова  рятує  народ  від  духовного  знищення.

3.09.1218р.  Літературний вернісаж:" ДО КРАЇНИ ЗНАНЬ МАНДРУЄМО."                                                                                                                                                                                                       
                  Література вчить жити, стає підручником життя завдяки тому, що сприймання художнього образу пробуджує естетичні почуття в їх тісній єдності.

                                                                                  В. Сухомлинський.

                До нашої бібліотеки на літературний вернісаж;" До країни знань мандруємо," завітали учні 2 в класу - вчитель Ірина Миколаївна та 2-б класу- керівник Олена Миколаївна. Молоді  педагоги, вели розмову зі своїми вихованцями про добро, про нашого земляка-педагога В. Сухомлинського та літературно-художні книги. Бібліотекар Поліна Вікторівна, дозволила дітям самостійно оформити книжкові виставки:"Мандри книг","Лиш з добра і любові, проростає колосся життя" і "Краю мій тут я живу." Діти з радістю підбирали потрібну літературу і розкладали відповідно до назв виставки.
              Працівники бібліотеки вдячні нашим педагогам за їх свідомість, що саме вони дають дітям виховання, красу, щастя, радість, життя пізнання добра. Бо це ви, даєте незабутні уроки справедливості добра. І чим більше  діти будуть читати книг, тим більше буде у них позитивних рис людини, теплих промінців, як у сонця. Хай проведений літературний вернісаж, приведе маленьких користувачів нашої бібліотеки до знань читання, а літературна книга завжди буде у них на шкільному столі. В ній вони знайдуть багато відповідей, які життя поставить перед ними.

23.08.2018р.  Віртуальна гра – подорож: «МІЙ КРАЙ ДЕ Я ЖИВУ, УКРАЇНОЮ ЗОВУ.»

                     На землі великій

                     Є одна країна:

                      Гарна неповторна,

                      Красна, як калина

                                     І живуть тут люди,

                                    Добрі, працьовиті,

                                    І скажу, до речі, 

                                   Ще й талановиті.     

   Незалежність для України – не просто слово. За ним вельми складна вікова історія нашого народу –від сивої давнини до сьогодення.

    Україна наша ненька.

    Україна наша земля,наш рідний край. Україна…, вона в усьому, що нас оточує: в місяці, в зорях у кожному камінчику, деревці. Це і червона калина, що росте на подвір’ї біля хати і рушничок вишитий старенькими бабусиними руками. Україна – це й зелена трава у дворі вашого дому.

   Отже, як ви уже здогадалися наша віртуальна гра-подорож пройде містами нашої України в різних куточках.

     До дня Незалежності України бібліотекар: Величко Поліна підготувала книжкову виставку: "КРАЮ МІЙ ТУТ Я ЖИВУ» , та коротенько розповіла про  Україну, населення, значення нашої країни. Віртуальну гру продовжила Ткаченко Ірина. ЇЇ розповідь була про наше маленьке, маловідоме містечко Побузьке. Значення нашого населеного пункту, людей талановитих  та багато цікавого про своє селище ми дізналися з розповіді Ірини. Галіцин Дмитро- розповідав  про м. Кропивницький  яке відвідав він нещодавно, знаменитий дендропарк та найзаповітніші куточки нашої області. Ткаченко Вікторія нещодавно відвідала м. Вінницю, вона всім довела, що місто гарне, особливо неперевершене  фонтанами, які нещодавно збудували тут, від яких не можна відвести очей. Рогоза Єлізавєта  на екскурсії була  в   м. Києві. Вона розповіла про ті місця де побувала на київщині, чим її сподобалося це місто, довела, що нам українцям є чим гордитися. Білоус Дмитро зі своєю сестричкою Вікторією проживають в м. Миколаєві та літні канікули провели  в  Побузькому. Відвідуючи нашу бібліотеку Дмитро і Вікторія перечитали багато книг і неодноразово брали участь у  проведенні   масових заходів.  Дмитро  розповідав про знаменитий зоопарк, порт та інші знамениті місця Миколаївщини, Баланюк  Людмила  Борисівна вела розмову про м.  Южноукраїнськ - де вона побувала в гостях. Відвідуючи різні краєзнавчі куточки цього,  новенького містечка .  Всі присутні,  за розповіддю  Салтикової   Єлізавєти, побували в знаменитому  Софіївському парку м. Умані. Лізочка багато цікавого розповіла про Софіївський парк. 

     Діти вели активну участь в цій грі, доповнюючи один одного. І на завершення  подорожі –гри , діти провели конкурс  «Хто  знає найбільше назв міст України».

    І ти юний громадянин нашої славної Держави, маєш своїми вчинками і гарними справами доводити повсякчас, що достойний цього гордого ймення – Українець!

    Для цього треба зовсім не багато  шанувати своїх батьків,  утверджувати рідну мову,  гарно  вчитися, щоб у майбутньому стати гордістю своєї держави.  Та якнайбільше дізнаватися про все і всіх нашої неньки  України.                                                                                     

20.08.2018 р. Книжково – ілюстрована виставка : «Краю мій тут я живу»

   Хай Рідний Край над все кохає,

   До праці творчої ставай!

   Най процвіте і засіяє

   На цілий світ наш Рідний Край!

                                         С.Черкасенко

   Святою для кожної людини є земля, де вона зробида свій крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову пісню, А потім народну пісню, почула бабусину казку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні, вони оспівані в піснях і віршах. Наші користувачі бібліотеки мали можливість ознайомитися з книжково-ілюстрованою виставкою, про Рідний Край: історія рідного краю, степами та лісами,знаменитими людьми Кіровоградщини та талановитими Побузькими людьми.                                                                                                               

  Для кожної людини найдорожча і наймиліша та земля на якій  народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі. Це наша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. адже ми без рідного краю. як птах без крил.                         

  

  21.08.2018р.  Виставка-вітрина:" ЦВІТУТЬ НЕНАЧЕ КВІТИ ВОЛІ, ЗНАМЕННА  ЖОВТО-                                                                                                        ГОЛУБІ"                                             
                             Прапор, як  святиню, любі діти,                                                                                                             Треба шанувати й боронити.                                                                                                                    Прапор- символ нашої держави,                                                                                                            Він для всіх ознака сили й слави.                                                                             
               
              Державний прапор України, найдорожче серцю кожної людини. Кожен народ з повагою ставиться до свого прапора, своєї країни. Раніше словяни дуже шанували свої знамена. Стяги піднімали перед боєм. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним моряки виходять у моря і океани. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал  пошани підіймаються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знаменно, промовляючи всьому світу:" Є у світі Україна!"
               
           На протязі дня користувачі Побузької дитячої бібліотеки знайомилися та переглядали матеріал про наш Державний прапор, значення його та виникнення.
         

Ігрова скарбничка:" Скільки народів, стільки дитячих свят"

           .

  Невідомо, якою буде людина через 1000 років ,але якщо відняти у сьогоднішньої людини нажитий  віками й отриманий нею у спадок скарб свят та обрядів, то вона все забуде. всього розучиться й муситиме все починати спочатку. ( В.О. Ключевський)                                                 

             До проведення народних свят у бібліотеці оформили книжкову викладку;"ПІЗНАЄМО  СВІТ". На свято були запрошенні діти та дорослі користувачі різної національності нашої бібліотеки: Яковлєва Таїсія Іванівна, Ільченко Клара Рашитівна, Кілініч Марія Іванівна, Перепелиця Рада Олексадрівна, Баланюк Людмила Борисівна, Рогоза Єлізавєта, Ткаченко Ірина, Ткаченко Максим, Ткаченко Вікторія.                Бібліотекар  Величко Поліна ознайомила присутніх з різними національностями , які проживають в Україні. Вони мають рівні права з українцями.   

      Рогоза Єлізавєта розповіла присутнім про свято Маковія та інші народні свята, які відмічає наш народ в серпні місяці.  Ткаченко Ірина  ознайомила зі святами, які відмічають в літній час та розповіла про народні святкування Литві, Швеції.  Ткаченко Вікторія підготувала матеріал про святкування                                                                                                                      народних свят у Польщі, Словенії та інших країнах.  Яковлєва Таїсія Іванівна корінна українка    розповіла про святкування  Стрітення,як це свято святкують в інших країнах.  Ільченко Клара Рашитівна  родом із Татарії,але багато років прожила на Україні вона згадала про свято - сабантуй, яке святкували її близькі, рідні. Кілініч Марія Іванівна за національністю болгарка та юні і подальші роки пройшли в рідному їй містечку Побузькому, згадала дитинство та розповіла багато цікавого про свята, які відмічали в її родині. Швидко та весело провели  ігрову скарбничку та багато дізналися цікавого про народні свята.                                              

    Щоб стати високоінтелектуальним, розвиненим, людині потрібні знання про культуру, спадщину людей різних національностей. Впевнена,сьогодні ми всі зрозуміли у справі налагодження суспільної злагоди, дрібниць немає. Пізнавайте світ і життя людей, вивчайте культуру, дізнавайтеся про все і тоді ви будете високо обізнаною  людиною.

13.08.2018р. Голосні читання: «Ми віримо в силу дружби, слова і доброти.» (100-р.В.Сухомлинського)

 Щоб дитина була палко  зацікавлена навчанням їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя. (В. Сухомлинський)

 Бібліотекар П.Величко з користувачами бібліотеки провели голосні  читання творів В. Сухомлинського. Його твори навчають нас доброти, дружби, допомагають перемогти зло, збагачують знання чудовим та гарним вчинкам. Творами В. Сухомлинського захоплюються всі країни. Ми впевненні, що коли дитина ознайомиться з книгами нашого земляка, то вона обов`язково залишить глибокий слід. Тому, що звички виховані в  молодості, зберігаються на все життя.

    Діти та дорослі прочитали оповідання: «Квітка дружби», «Білка і добра людина», «Красиві слова і красиве діло», « Як Юрко себе виховував», «Глуха дівчинка», « Миколка, Вітя й цуцення» та інші. У проведенні голосного читання приймали участь: Голімбієвська Анна з мамою Оксаною Миколаївною, Самойлюк Катерина  Володимирівна з донькою Єлізавєтою, Баланюк Людмилою Борисівною, Пілявський Тімур з бабусею Пілявською Ольгою Петрівною,Ковтуцький Ігор з момою Анжелою Володимирівною, Нечитайло Діана з сестричкою Аліною.

    Любити Україну- це вивчати твори  В. Сухомлинського. В них висвітлюється вся краса українського народу, її квітучі сади, співучі та доброзичливі люди. А прочитані твори Побузькими  користувачами бібліотеки , буде наша квіточка у великому вінку пам`яті Василя Олександровича Сухомлинського.