Засвіти свічку у вікні,
щоб вони побачили той шлях.
Не бійся, навіть у імлі
вони знайдуть дорогу, і не питай, то як.
щоб вони побачили той шлях.
Не бійся, навіть у імлі
вони знайдуть дорогу, і не питай, то як.
Вони - то діти, старі і молоді,
котрих голод косив довгі дні.
Села залишалися одні, пусті.
Нікого не лишалось, вмирали всі.
котрих голод косив довгі дні.
Села залишалися одні, пусті.
Нікого не лишалось, вмирали всі.
І.Волощук
Голод… Це страшне слово повертає нас у
далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє
голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної
сторінки в історії України.
Головне
у діяльності бібліотеки по відзначенню 85 – ої річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв
– донести правду дітям про цю трагедію.
Смуток
огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш
сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні.
Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Саме з цією
метою бібліотекою та учнями 3- В,4 - В класів , класні керівники - Чернійчук Т.Л. та Міняйлик Т.В.була проведена виховна година «Голодомор -
чорна сповідь моєї Вітчизни». Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади
очевидців Голодомору. Бібліотекарі, вчителі розповіли присутнім про голодомор
1932-1933 р.р., привели жахливі цифри геноциду,
ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій
української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї, запропонували
переглянути книги на тему: «Голод в Україні: сторінки історії». Діти створили
квітку Пам’яті з квіток незабудок. Квіти
діти виготовили своїми руками. Скоштували поминальний
хліб та запалили свічку Пам’яті. Бібліотекарі закликали о 16 годині долучилися до Всеукраїнської
акції «Запалимо свічку пам’яті».
Немає коментарів:
Дописати коментар