Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,
Що в селах Вкраїни синів тих нема.
Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,
Лиш вогники-квіти їм люди кладуть,
Лиш сльози вмивають синів імена,
Що їх із собою забрала війна,
Що їхні серця уже довгі літа
Земля українська в собі пригорта.
Пам'ять...Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і недає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.
Минають роки, відлітають у вічність...Більше півстоліття минуло .І тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей. Все далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав заради Перемоги своє життя. Ніхто не забутий і ніщо не забуте! Саме на таку тему ми і провели медіо – бесіду «Пам'ять , якій не буде забуття» з користувачами 3 – 9кл. , який був присвячений 73 - ій річниці визволення Голованівського району від німецьких окупантів.
Пройшли роки, але й сьогодні ми пам’ятаємо про героїв односельчан. Майже 5 тисяч земляків віддали своє життя, щоб майбутні покоління жили під мирним небом. Бібліотекар розповіла присутнім про важкі три роки окупації. Що на каторжні роботи було забрано більше 2 тисяч юнаків та дівчат, замордовано в німецьких застінках більше 2тисяч наших односельчан. Тяжкий біль залишився в родинах, а люди оспівали їх у віршах та піснях. В Інтернет – центрі учні переглянули відео –ролики «Книга пам’яті мого роду» , які розповіли про життя земляків - героїв під час окупації .
Бібліотекар закликала учнів, ніколи не проходити байдуже повз могили,пам'ятники, обеліски. Завжди вклонятися пам'яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам'ятати про героїв, які живуть разом з нами.
Немає коментарів:
Дописати коментар