У ніч купальську, тиху
Запалимо вогонь,
Щоби біда і лихо
Стояли осторонь.
Івана Купала - одне з найзагадковіших
традиційних свят, що відзначалися в Україні за часів язичництва. Воно припадало
на 7 липня (за новим стилем) і пов’язувалося з літнім сонцестоянням. Ім’я
ж святу дав Купайло – бог земних плодів, урожаю ,добробуту та лікарських
рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями і відбувалися в ніч
з 6 на 7 липня. Молодь ретельно готувалася до них : збирали дрова для вогнища, ставили
обрядове дерево ( на Голованівщині, це
була молода вишня ), яке прикрашали вінками та кольоровими стрічками.
Підтримуючи цю традицію, кожного року в
Побузькій міській бібліотеці для дітей ми знайомим дітей із звичаями і
традиціями Івана Купала, а саме: майстер – класи ,різні ігри, вікторини та розваги. І цього річ на передодні свята
дівчатка разом з батьками (не зважаючи на війну, неймовірну спеку), назбирали багато духмяних трав,квітів, та принесли до бібліотеки. Під час етнографічної години" Ой горі, горі горіли купальскі огні", бібліотекар розповіла присутнім
про традиції святкування цього чарівного свята, про дивну квітку папороті, про
символ магічної Купальської ночі - багаття .
Провела вікторину «Що Ви знаєте про лікарські
рослини Купальської ночі ?». Дякуємо,Ользі
Василівні, за проведення чудового мастер – класу з плетіння купальського віночка. Звичайно, нині мало хто вірить у старі прикмети,
проте поезія народного свята хвилює нас і тепер, нагадуючи нам про народні
традиції. За своєю суттю свято Івана Купала – це свято єднання з природою, її
вічною красою.
Немає коментарів:
Дописати коментар