Минають дні , ідуть роки,
А біль Афгану - навіки,
В душі чомусь не
замовкає.
Афганістан… У нашій свідомості українців це слово стало синонімом справжнього людського лиха, справжнього пекла. Афганська війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, понівечила долі. Уже 32 роки в ці пам’ятні лютневі дні вшановують пам’ять воїнів, які не повернулися додому з чужої непотрібної війни. Що спонукає нас до згадки про цю війну? Пам’ять… А щоб пам’ятати – треба знати. Афганістан не відпускає тих, хто ступав на його землю. Він сниться. Він болить. Він залишається в фільмах, піснях, книгах, в серці солдата. В бібліотеці оформлена книжкова виставка - вшанування « Була чужа війна у їхньому житті». На виставці представлені документальні і художні твори про учасників грізних боїв, їх спогади і вірші. Пішла в історію ще одна війна. І сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто загинув, хто воював в афганських ущелинах, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. По-різному сьогодні оцінюють тодішні події, але мужність Солдата , вірність Присязі заслуговують на повагу , життя продовжується, пам’ять жива…
Немає коментарів:
Дописати коментар