День скорботи «Чорний птах гіркої пам’яті».

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимили до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

                                                       Д. Білоус

  Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

   До  річниці Голодомору  в   Побузькій   міській   бібліотеці для дітей  пройшов День скорботи   «Чорний  птах гіркої пам’яті». Бібліотекарі нагадала дітям про те, що голодомор приніс не лише страждання і смерть, а й посіяв страх серед людей, про те, що це голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, - вони виявились найменш захищеними. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження. Учні 3-Вкл.,класний керівник  Мінайлик  Т.В.  Побузької ЗОШ,запалювали свічки у жалобі перед світлою пам`яттю тих, хто загинув голодною смертю та прочитали молитву за  всіх   невинно померлих.  І нехай цей маленький вогник свічки,ця  молитва залишиться у душах дітей, як спомин про тих, які померли страшною смертю та аби такі традиції ніколи більш не повторювались! Шматочок   чорного  хліба,що  скоштували діти  на закінчення заходу , був  з’їдений  в  пам’ять тих дітей,що  померли,так не    і скуштувавши його .