Ми атомні  заложники прогресу.

    Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

         Так і живем  од стресу і до стресу,
Абетку   смерті маємо - АЕС.

                                                                   Л.Костенко

Минуло 29 років , а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Буяє весна всіма барвами  на Чорнобильській землі , але нема кому радіти  її буйному цвіту,пусткою світять вікна залишених  домівок. Чорнобильські стежки, заросли травами , якими рідко коли зараз ступає нога людини. Чорнобиль... на веселковій українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. Природа зробила нам застереження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє у ваших руках.

О Господи! За що таке прокляття

На мій народ, на рід мій, на село?

Прости нас, Господи, за сльози наші

І за молитви не доказані , прости.

 Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії і тим, кого немає поруч з нами. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. До Дня Чорнобильської трагедії в бібліотеці провели  інформ-досьє –«Чорна трагедія на веселковій землі» . Учні 1- 9 класів  дізнались про страшну катастрофу, яка сталася на Чорнобильській АЕС.Відбулася мультимедійна презентація «Чорнобиль не має минулого часу»,проведено віртуальну подорож залами Національного музею Чорнобиля  в Києві.