"Свою долю в віночок в'язала"

Купало ,Івана Купала.Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення.  Вже стало традицією зустрічати його  в нашій  бібліотеці. Що можна розповісти  міським дітям   про це свято? Як , показати красу, чарівність, купальської  ночі? Але ми не втрачаємо надії зберегти традиції цього прекрасного свята  . Кожного року напередодні  Івана  Купала , збираємо  багато квітів,  бібліотека  наповнюється  духмяними  пахощами   різнотрав’я .  В цей день  звучать купальські  пісні, дівчатка   прикрашають  Морену стрічками, вишнями.  А, ми розповідаємо  про давні традиції  цього свята, проводимо  майстер – клас з плетіння  віночків.  А ще це свято називають святом вогнів. І саме вогонь був символічним втіленням могутньої сонця, і, перестрибуючи через купальські вогнища  молодь, діти  за народним повір’ям, стають здоровими і набираються нових сил. Чарівною в цей  вважать  росу, воду. Саме в ніч з 6 на 7 липня  , за народним повір’ям, зацвітає папороть.  Хто знайде цю квітку стане  володарем всіх  кладів  підземних.  Плели дівчатка віночки  вплітаючи  собі  гарну  долю. Уже  ввечері   пускали  ці віночки на воду , в надії  відгадати  з якого краю чекати  в майбутньому  нареченого.