Літо зігрівало дітей теплом , дарувало   радість зустрічі з друзями та можливість поплесатися  в теплих хвилях  рідної  річечки. Та для дітей сходу України  війна , яка увірвалася  так несподівано, не очікувано , відібрала  дім, дитинство, сміх, мирний сон. Тікаючи від  її страхіття родини прибули до рідних в смт. Побузького.  Ми запросили дітей, батьків до нашої дитячої бібліотеки. Діти знайомилися з бібліотекою, своїми ровесниками , з задоволенням  провели час в Інтернет – центрі,одержали невеличкі сюрпризи. Так хотілося заспокоїти їх, забрати сум з дитячих очей, побачити усмішку на їх обличчях.  Бажаємо нашим  діткам  самого мирного неба  і разом усі, громадою зігріємо їх теплом  та увагою.             

 

    



                 

"Свою долю в віночок в'язала"

Купало ,Івана Купала.Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення.  Вже стало традицією зустрічати його  в нашій  бібліотеці. Що можна розповісти  міським дітям   про це свято? Як , показати красу, чарівність, купальської  ночі? Але ми не втрачаємо надії зберегти традиції цього прекрасного свята  . Кожного року напередодні  Івана  Купала , збираємо  багато квітів,  бібліотека  наповнюється  духмяними  пахощами   різнотрав’я .  В цей день  звучать купальські  пісні, дівчатка   прикрашають  Морену стрічками, вишнями.  А, ми розповідаємо  про давні традиції  цього свята, проводимо  майстер – клас з плетіння  віночків.  А ще це свято називають святом вогнів. І саме вогонь був символічним втіленням могутньої сонця, і, перестрибуючи через купальські вогнища  молодь, діти  за народним повір’ям, стають здоровими і набираються нових сил. Чарівною в цей  вважать  росу, воду. Саме в ніч з 6 на 7 липня  , за народним повір’ям, зацвітає папороть.  Хто знайде цю квітку стане  володарем всіх  кладів  підземних.  Плели дівчатка віночки  вплітаючи  собі  гарну  долю. Уже  ввечері   пускали  ці віночки на воду , в надії  відгадати  з якого краю чекати  в майбутньому  нареченого. 

                                          

Бібліотека під відкритим небом

       Сьогодні  відкрито тобі таємницю:

       У світі звичайних речей не буває.
       Хто вірить у диво,живе як годиться,

       Природи цікавинки  легко пізнає. (Л Суворова)

      Чому трава зелена, для чого троянді колючки,про що дзюрчить струмочок,які трави та дерева росли  в давнину ? На всі ці питання відповісти  допомогла  бібліотека  під  відкритим  небом  «На лужку,на травиці, на зеленій  моровиці». Користувачі бібліотеки, вихованці пришкільного  табору, та  відпочиваючі  парку, мали  змогу  переглянути тематичну   книжкову  виставку "Мальовничі простори природи  рідного краю . Відгадати, що чар - зілля знаходиться в корзині бібліотекарів.  Продегустувати  напій  і відгадати, які трави заварені  в ньому, які їх    лікувальні  властвості . Взяти  участь у конкурсі "Кращого  знавця  рослин рідного краю". 

                                                     

Ми звертали увагу   своїх  слухачів  на бережне ставлення   до рослин, дерев , кущів  , до всіє  природи - як джерел нашого  натхнення , радощів, та самого життя.

"Чи я влузі не калина була"

  «Як у живому, трепетному слові рідної мови, так і в музичній мелодії перед  дитиною відкривається краса навколишнього світу. Але мелодія, - пише В.О. Сухомлинський, - доносить до дитячої душі не тільки красу світу. Вона відкриває перед людьми людську велич і достоїнство.  У хвилини насолоди музикою дитина почуває, що вона дійсно людина»   Світ пісенної культури українського народу безмежний. Це скарбниця людської духовності, що полонить почуття, розум і серце. В українській пісні відтворюється світогляд народу, його морально-етичні та естетичні цінності, педагогічний геній, багатовіковий досвід виховання підростаючих поколінь у дусі високої духовності та моралі. На конкурс знавців української пісні  "Чи я влузі не калина була", бібліотека запросила вихованців пришкільного табору "Усмішка". Дуже велику насолоду вони дарували всім відвідувачам бібліотеки в цей день.  Вчитель молодших класів  -  Наумова Тетяна Анатолівна , добре навчила своїх вихованців співати українські пісні. Вони , не тільки гарно їх виконують, але ж і  знать багато і народних , і  авторських пісень наших класиків літератури. Кожна  пісня була виконана театралізовано. Діти  швидко відповідали на питання конкурсу , вони не тільки  знали   назви пісень, уривки яких ми їм  озвучували,але й добре знали авторів тої чи іншої пісні. На закінчення конкурсу діти склали віночок -побажань українській пісні. Ми дуже вдячні дітям за чудове свято ,яке вони подарували нам.

  

   

                                                    

                                                  

                                      

                              



Канікули  !!! Сяють  очі  наших  читачів. Яскраве сонечко  обнімає дітей своїм теплом, а рясний   дощик  дає нагоду  вдосталь пострибати по теплих  калюжах. Часу вистачає  на всі  забаганки . Гарно відпочити , знайти нових друзів, відкрити багато нового та незвіданного  допомагаємо  вихованцям   пришкільного  оздоровчого  табіру
 " Усмішка". Щоб у наших вихованців не залишилось ні хвилини   для нудьги , ми успшно  проводимо найрізноманітніші заходи . На зміну шкільним  уром прийшли ігри,розаги ,вікторини конукурси."Шкільний етикет та культура  мовлення "  під такою назвою провели бесіду  з вихованцями третіх класів. Діти пригадували, як  за етикетом потрібно  поводитись в школі, їдальні, роздягальні. На питаня вікторини  діти  намагалися ,як найшвидше відповісти, перекинути, з задоволенням, м'яч найкращих  побажань своїм однокласникам , улюбленій вчительці.

Свято читання

               Тиждень   дитячого  читання  закінчився ... Вже    більше   20 років Всеукраїнський тиждень дитячої книги збирає на своє свято  всіх  читачів  до бібліотеки. Це  радість спілкування друзів під  час весняних канікул  ,захоплюючі   мандри по сторінках ще  не прочитаних  книг, перегляд улюблених  і нових  фільмів, конкурси. вікторини. Зустрічі з найулюбленішими  письменниками та їх новими книжками. Діти  змагалися  , творили  і  знову  зустрічалися   з своїми улюбленими книжковими героями. Ми Тижневі не кажемо - до побачення, ми кажемо - до  нових зустрічей, до нових зустрічей  з новими книгами, з новими  казковими героями.