неділю, 21 грудня 2014 р.

По Вкраїні з краю в край ходить Святий Миколай


   

                                                    





  
Святий отче, Миколай!
 Мою хату не минай!
 Подаруй мені потіху,
 І здоров’я для родин,
 Красну долю для Вкраїни!
 В.Багіра.



З  краю в край обійшов  Святий  Миколай  нашу землю, заглянув  у кожну домівку , даруючи подарунки  слухняним діткам, не залишив без подарунків навіть маленьких пустунів. Торкнувся  душі  кожної  дитинки  , наповнив  її  добротою та щедрістю. Завітав  і до нас в бібліотеку ,школу. Подарував  маленьким користувачам  книжечки та солодощі, яблука , пряники. Навіть передав вітання від воїнів АТО . За листівки,які діти надсилали зі щирою вдячністю за їх захист , воїни передали прапор України зі своїми підписами . Святому  Миколаю діти у відповідь дарували свої молитви вдячності , вірші,ігри , театралізовані  сценки з  життя святих.                                                                
 
                 


 

 



неділю, 14 грудня 2014 р.

На Андрія у дівчат велика надія.



   Андрій  Первозванний став першим учнем  Ісуса . Поміж чотирьох Учнів Господа, Андрій удостоєний Його довіри слухати пророцтво про майбутню долю Церкви і світу. В цей день  не зважаючи  на піст молодь збиралась на вечорниці . Про свою долю в Святого Андрія дівчата мали запитати, бо вірили, що він має у цей день про все знати,а хлопцям ,раз на рік дозволялися пустощі, і вони не несли покарання за них.   
   От і  ми  на День святого Андрія за  українською традицією провели вечерниці  з учнями Побузької ЗОШ  І – ІІІ ступенів.  За традицією  господиня хати  дозволила розпочати вечорниці. Першими  прийшли  дівчата, а вже  потім хлопці привітали дівчат. І почалося це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, які  охопили  не тільки дітей, а й усіх ,хто був на святі.   З кусання Калети розпочинається Андріївський вечір. А щоб вкусити смачної  Калети  її потрібно було хлопцям знайти. І пішов Андрійко шукати по бібліотеці Калету. Дівчатка добре її заховали,але   вона була така запашна, що  була швидко   знайдена. Самий  розсудливий  Владислав  був вибраний за Калатинського.  Скуштувати  її  було  досить важко,адже  підвішена  на червоній  стрічці  вона добре охоронялася  Калатинським.  Але Коцюбинський  , приїхавши на «коні» робив  все , щоб вкусити  Калету. Потім дівчатка ворожили на свою майбутню  долю. Адже ,що ж це  за свято , без ворожіння.  Господарі провели майстер  - клас з дівчатками на ліплення  вареників. А потім запросили  всіх скуштувати вареників, узвару, пригощали  шматочками Калети.